A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Малинівська селищна рада Чугуївського району
Харківська область

Історична довідка

Стаття «Про Малинівку»

Мал. Малинівка з висоти

Назва населеного пункту Малинівка.

Статус селище міського типу, розташоване на лівому березі річки Сіверський Дінець в 4 км., від  м. Чугуєва , 29 км., від м. Харкова 1 км., від залізничної платформи.

Площа населеного пункту становить 11.67 м.кв.

Транспорт: маршрутне таксі сполученням Малинівка-Харків-Малинівка, Чугуїв-Малинівка-Чугуїв. Залізничний зв'язок: Купянськ-Харків через смт Малинівка.

Кількість населення становить 7,562 чол.

 

Мал. Маршрутне таксі та заліізнична станція "Малинівка"

Існує декілька версій походження назви селища. В деяких історичних документах селище називалося «Слобода Малинова». У переказах старожил говориться, що навісці перших поселень було побудовано багато водяних млинів і справжня назва селища була «Млинівка». З однією з найбільш романтичних  версій назву селищу дали зарослі дикої малини, що росли на лівому березі Дінця та птахи-малинівки.

Та найбільш ймовірною версією є те, що доводить військове значення селища та його козацьке походження.

Перше військове з’єднання, що дислокувалось у Малинівці, мали форму з малиновим забарвленням  лампасів та картузів.

Історія заснування Малинівки  відносить нас до 1652 року. У книзі Єпископа Філарета (Гумілевського) яка була видана у 1852 році про Малинівку говориться « У п’яти верствах від Чугуєва, на Дінці при наказі 1740 року у Бєлгород Генералу Васильківському накладений підпис Малинівським мешканцям черкасам, а в самому наказі говориться, що село Малинівка будувалося тому 40 років. Село Малинівське  побудоване за річкою Сіверський Дінець, на його Нагайській стороні, на Малинівському колодязі, на броду на Татарських перелазах, на Чугуївських угіддях. Наказ приписував залишити Малинівських  черкас у веденні Ізюмського полковника і не торкатися до них Чугуївському начальству.

Черкаси поселились у селі, названому Малинівка близько 1660 року, а за царською грамотою – 1652  році.

У жовтні 1652 року  прийшли у Чугуїв із Полтави  три чоловіка і одержали дозвіл на поселення по другу сторону Дінця, проти старого Млина. Також їм було дозволено  побудувати Млин і залишити на вічне проживання за умови, щоб цей млин був їхньою власністю. Ті та інші черкаси увійшли потім до складу жителів Малинівка.

Далі у донесені царю говорилось, що У Малинівці оселились на постійне проживання на Татарських перелазах, живуть  у такому місці де кожен день треба боятися за власність життя.

Поступово село збільшувалось. Потім  з’явилося донесення на царське ім’я про візити не званих гостей – татар. У 1673 році  Чугуївський воєвода  доніс, що у серпні цього ж року татари були під Малинівкою  вони розорили село, а жителів взяли у полон.

Мабуть, ці події поклали початок військовій і козацькій історії поселення.

За деякими свідченнями поселення називалося «Слобода Малинова». До території слободи належали Андрюшкин та Мартинів (зараз Малинівський) яри з південної сторони, Сосновий Яр (Балко) у центрі селища  за народною назвою – Клименків  за прізвищем двох  братів, які мали (водяний млин). У сосновому яру були піщані обривисті місця. Які називалися «Стара Відьма» та Нова Відьма».

Слобода Малинівка складалася  з козацького полку 13 сотень. Сотні входили в мікрорайон, центр називався Слободою, ті місця де жили люди та займалися торгівлею: Свинячий Хутір, Кобилівка (2-га сотня), Козині Горби (1 сотня), район Млина Звигуна. Інші жили на Невошедівці (7 сотня), а 8 сотня – Божевільна, район вулиці Шляхової називався Раклівкою. Були райони: Горби, Сахалін, Жабокряківка, Сагарі, Лозівка, Каплина улочка, Глиняне, Плантація, Чайна, Луки, Дамба.

Малинівська земля зі сходу мала кордон з поселенням Маслівка та Таганка, які були розміщенні вздовж річки Сіверський Дінець, а за річкою знаходилось історичне місце – Бубониста Гора.

З південної сторони  Слободи Малинової були райони: Осняги, Ракитне, Глухий переїзд, Могила братів Ніконових. І було одне з найсвятіших місць для декількох поколінь – Гостра Могила, це місце де був похований найбільший чин засновник міста Чугуєва гетьман Яків Острянин.

За царюванням Катерини ІІ  була спроба закріпачити Малинівських козаків, але Малинівці рішуче виступили проти цього, і домоглися відміни царського указу про закріпачення.  Старожили розповідали, що чули від дідів «Коли малинівці дізналися про закріпачення, то відправили до Санкт-Петербургу своїх козаків. Усіх одягнули за старовинним козацьким звичаєм, озброїли та відправили в столицю. Всього поїхало біля сотні козаків. Там Вони добилися прийому Катерини ІІ. Вона пообіцяла відмінити Указ «про закріпачення Малинівців». У Харківському філіалі історичного архіву збереглася переписка полкової канцелярії про захват Малинівки поміщиком Шидковським.

Малинівським жителям за свою історію довелося зазнати дуже багато бід. У серпні 1824 року налетіла саранча і знищила всі дерева, кущі, і вражай. 11 липня 1874 року пройшов град за в більш з куряче яйце. Хліб був знищений , загинуло багато свійської тварини. А 1990 році на Великдень трапилась нова біда – жарини які вилетіли з паровоза, запалили селище  - за 2 години воно повністю згоріло.

У минулому в Малинівці було три церкви: у центрі – Архангела Михаїла, на 9 сотні на місці магазину – Покрови, а у козаків – дерев’яна – Успенська. Територія Селища ділилася яром на два великі мікрорайони в одному відзначали престол Покрови, а в іншому – Михаїла.

Одну з Малинівських церков у середині 1859 року розписував І.Ю. Рєпін. Це була його перша самостійна робота. Він написав велику ікону «Распятие».

Роки Другої Світової Війни – це особлива сторінка в історії нашого селища. Малинівка була окупована 29 жовтня 1941 року Свій прихід гітлерівці ознаменували масовими вбивствами та пограбуваннями.

Багато горя та жахів пережили  жителі під час окупації. Гітлерівці грабували населення, розоряли господарство колгоспів, була вивезена колгоспна худоба, урожай 1940 року. Громадські споруди – школи колгоспні будинки, церкву – руйнували, або перетворили на конюшні. Усіх чоловіків які залишилися, заарештували і відправили спочатку до Чугуєва, а потім до Харківської в’язниці де утримували у нелюдських умовах.  Згодом почали полювання а молоддю яку насильно вивозили до Німеччини. Усього з Малинівки було вивезено на фашистську каторгу 845 чоловік, серед них 595 дівчат.

У центрі Малинівки була площа, яку обнесли колючим дротом і там утримували військовополонених. Стояли великі морози, а люди босими, роздягнутими та голодними. Щоденно сюди приходили жінки та діти, щоб передати харчі полоненим. Охороняли цей табір не тільки німці, але й зрадники-поліліцаї.

Горе було тим кого спіймають під час передачі їжі пускали вхід приклади гвинтівок, а багатьох просто розстрілювали на місці.

10 лютого  1943 року 0 12 годині у село увійшли радянські війська.

На честь визволителів вдячні Малинівці встановили, пам’ятники воїнам визволителям.

1971 році розпочалося будівництво філіалу заводу ім. Малишева, що давало величезний поштовх у розвиток селища. Будувалися дороги житловий мікрорайон, по вул. Соїча торговий комплекс, дитячий садок та інше.

1990 роки економіка селища зазнала занепаду, як і в цілому по країні.

У 2005 році в Малинівці розпочато будівництво нової промислової зони – індустріального парку «Малинівка».

Виробничий агропромисловий комплекс розташовується на 20 га. Нині тут працює п’ять підприємств.

- ЛГЗ «ПРАЙМ» збудовано з нуля. Перший камінь у фундамент нового заводу заклали 13 вересня 2003 року.

Мал. ЛГЗ «ПРАЙМ»

28 жовтня 2006 року завод офіційно відчинив двері. Підприємство знаходиться в екологічно чистому регіоні. Наявність якісного водного ресурсу стало основним фактором вибору місця для будівництва заводу. Горілка виготовляється на основі води з підземного озера, яке зародилося за часи юрського періоду і знаходиться на глибині 750 м.

- Малинівський склозавод здійснює виробництво високоякісної продукції зі скла будь-якої складності для лікеро-горілчаної та консервної промисловості. Завад введений в експлуатацію в грудні 2007 року. Проектна потужність складає 50 млн. штук одиниць склотари щомісяця.

Бікорм – підприємство  з переробки пшениці з використанням найсучасніших технологій, що нині не має аналогів в Україні. Високотехнологічне виробництво із застосуванням нанотехнологій дозволяє отримати із зерна пшениці на одному підприємстві всі можливі види продукції, які використовуються в хлібобулочній, кондитерській, м'ясо-молочній промисловості та інших галузях (медицина, хімія, виробництво). Унікальність бікорму полягає в повному закритому циклі роботи і  як наслідок, забезпечується екологічність на всіх етапах виробництва. Завод випускає крохмаль, патоку,глюкозу, сухі кормові добавки, дріжджові екстракти, висівки та основний продукт – глютен. Протягом року завод виробляє 2300 тонн глютену.

- Підприємство «ТММ ЕНЕРГОБУД» засноване у 2005 році для виконання програм у галузі енергетичного будівництва. Виробничий комплекс заводу енергетичного машинобудування спеціалізується на виготовлені та поставці елементів та складальних одиниць трубопроводів високого, середнього та низького тиску, включаючи трубопроводи з нержавіючої сталі.

Мал. «ТММ ЕНЕРГОБУД»

Нині у Малинівці працюють ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія, дошкільний навчальний заклад.

Історія освіти селища бере початок з 1853 року, коли була відкрита церковно-приходська школа.

В 1917 вже існувало земське змішане однокласне училище.

1937 році збудована нова двох поверхова школа, яку Малинівці з ніжністю називали «малинівський держпром». У 1943 році школа була зруйнована  фашистськими окупантами.

1967 році було побудовано нову триповерхову школу.

   

Мал. Малинівська гімназія та ЗОШ  І-ІІІ ступенів  №1

2004 році ЗОШ  І-ІІІ ступенів  №1 отримала статус Малинівської гімназії, де нині навчається понад 350 учнів.

У 1911 році на території селища, на так званих «Горбах» була заснована школа.

У роки Другої Світової Війни  будівля школи використовувалась як казарма для радянських військ, а після окупації Малинівки фашистами на території школи розташувалися німецькі військові. Приміщення школи майже не постраждало.

1964 році збудовано нове крило школи яке вміщало ще 5 класних кімнат.

1995 році Малинівська восьмирічна школа отримала статус загальноосвітньою І-ІІІ ступенів. Нині у школі навчається понад 200 учнів.

Дошкільний навчальний заклад розпочав свою діяльність 30 січня 1987 року який і працює по теперішній час. Нині його відвідує 170 дітей.

Головним культурно-освітнім центром Малинівки є Будинок культури при будинку культури працює народний фольклорний колектив «Малинова криниця», який за ці роки був нагороджений багатьма грамотами та дипломами.

  

                               Мал. Будинок культури                             Мал. народний фольклорний колектив

                                                                                                               «Малинова криниця»

У 2006 році цей колектив представляв Харківщину на Сорочинському ярмарку, де посів третє місце серед 45 колективів України. Колектив є постійним учасником  фестивалю «Печенізьке поле» та Слобажанського ярмарку.

У селищі Малинівка  проводяться не лише місцеві, а й районні свята.

Починаючи з 2003 року у селищі традиційно проходить відкритий фестиваль обрядового та сучасного весільного мистецтва «Весілля в Малинівці».

Мал. «Весілля в Малинівці»

З 2011 року фестиваль має назву «Весілля в Малинівці – плюс». Зі своїми весільними традиціями  знайомлять присутніх представники вірменської, татарської, грузинської, молдавської, циганської діаспор.

У селищі завжди приділяється велика увага розвитку фізичної культури та спорту. Найбільший розвиток отримали футбол та легка атлетика. Малинівські спортсмени посідали призові місця в районних, обласних, всеукраїнських змаганнях.

На південній околиці селища 14 жовтня 2007 року відновлено курган на місці могили гетьмана козацтва, засновника міста Чугуєва Якова-Яцко Стефана  Іскри-Острянина (Остряниці).

25 серпня 2001 року до 10-ї річниці Незалежності України встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченко.

Мал. пам’ятник Т.Г. Шевченко

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь