Перлини Малинівської громади
Ми продовжуємо розповідати про видатних людей нашого краю на офіційній сторінці у ФБ та на сайті Малинівської громади.
Тамара Олександрівна Кваша
«Тільки вперед! Ніколи не здавайся!»
Попри всі перепони треба йти обраною стежкою по життю, в цьому впевнена Тамара Кваша. Вона живе за цим принципом сама та пропагує його своїм учням.
Тамара Олександрівна народилась в Переможний 1945 рік у Росії, Костромської області.
- Мій тато працював фельдшером, закінчив військово –фельдшерську школу, ще до революції, а мама була санітаркою. Пам’ятаю, як колись мені тато сказав, що професію варто обирати тільки за покликом серця. В першу чергу, це стосується професій лікаря та учителя. В мене була подруга на рік старша, коли вона пішла в школу я теж попросилась у вчителів, щоб взяли і мене в перший клас. Я навіть вивчила віршик « Сшила Таня сарафанчик…». Мені дозволили приходити до школи, та відвідувати уроки. В 54 році ми всією родиною переїхали у Вологодську область, а вже за два роки в Україну. Школу закінчила я вже тут. В 1963 році вступила до Харківського педучилища. Мій тато мріяв, аби бодай хтось із дітей обрав для себе професію учителя або лікаря. Адже батько вважав, що це благородні і дуже важливі професії. Лікар – рятує людські життя, учитель – навчає діток. Після закінчення педучилища я працювала учителем молодших класів у Зеленому колодці. Це була малокомплектна школа. Тож мене перевели до Малинівської восьмирічки (нині ліцей №2).
В 1967 році Тамара Кваша вступила до вишу – ХПУ ім.Г. Сковороди. Отримала спеціальність - педагогіка і методика початкової освіти. З 1965 року і до виходу на заслужений відпочинок, вона пропрацювала в Малинівському ліцеї №2. А це 40 років в одній школі.
- Попри те, що робота учителя складна. Я свою професію дуже люблю. Пам’ятаю кожного учня, а ще зберігаю деякі зошити, яким вже по 30 – 40 років. За час свого учителювання я випустила 10 випусків, а це приблизно 250 учнів. Маю нагороду Відмінник народної освіти України. Дуже пишаюсь своїми учнями, серед них і ваш колега, начальник відділу праці та соцзахисту Олег Картавін. Дуже рада, що мої випускники змогли знайти правильний шлях у своєму житті. Ось наприклад, Лариса Савельєва, стала кардіологом і рятує людські життя. Наталія Шишова обрала професію фармацевта. Я і досі підтримую тісний зв’язок з випускниками. Мене запрошують на зустрічі. До речі, нещодавно мені зізнались мої тодішні підопічні, а нині вже дорослі люди, що майже всі хлопці були потайки у мене закохані.
Воно і не дивно, адже Тамара Олександрівна дуже красива і розумна жінка.
«Малинівка стала для мене не тільки другою батьківщиною, місцем омріяної професії, а й свого роду осередком кохання. Адже тут я зустріла свого чоловіка, Володимира. Це були справжні почуття з першого погляду. Пам’ятаю, я тоді з подружками пішла на танці. Він мене запросив на танець, а потім проводжав додому. Як згодом виявилось, ми були сусідами, мешкали на одній вулиці. Точно доля! Я його дочекалась з армії. І в 1966 році ми створили сім'ю. У шлюбі у нас народилось дві дівчинки: Зоя, яка працює медсестрою, і Людмила, вона також медик, працює лаборантом у Харкові», - розповідає Тамара Кваша.
Тож мрія тата нашої героїні збулась. І донька і онучки обрали для себе «найкращі» професії.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
