Курс виживання
Курс виживання
Сьогодні, у день останнього дзвоника, ми присвячуємо свій допис одному з наймолодших вчителів викладацького складу Малинівської громади.
Знайомтесь – вчитель історії і географії, улюбленець дітей, активіст, археолог та автор пісень Дмитро Репринцев
- Скільки я себе пам’ятаю, я завжди прагнув до знань.
Влітку я гостював у бабусі, в с. Мартове. Від нудьги я почав гортати літературу, яка була гарненько складена на етажерці. Саме тоді я навчився самостійно здобувати знання, та цінувати час. Тоді я вивчив англійську мову, грецьку та латинську абетку, а ще, з неабиякою цікавістю розглядав журнали юного натураліста. Можливо, саме це згодом мене спонукало пов’язати своє життя з історією та географією. Що й казати все моє життя - суцільний курс виживання…
Дмитро народився в м. Чугуїв, там закінчив гімназію № 5, згодом він опановував знання у Есхарівській спеціалізованій школі –інтернаті «Козацький ліцей».
- Вищу освіту вирішив здобувати у ХНПУ ім.Г. Сковороди. Там я навчався на історичному факультеті. Мріяв стати науковцем. На третьому курсі я проходив практику в школі і саме тоді зрозумів у чому моє призначення – стати вчителем. Тож коли я остаточно визначився з пріоритетами, після закінчення університету почав шукати роботу. Так почалось моє вчителювання у Малинівському ліцеї № 1. Але я не полишив своє захоплення археологією. 6 років поспіль ми з групою археологів їздили на розкопки у Мохнач -Городище, Мохнач - Поселення. Під час експедицій знаходили речі часів Хазарського каганату, які датуються 8 століттям.
Навіть центральне телебачення тоді приїздило на зйомки. Ми знайшли: амфори, глечики, сережки, предмети побуту та навіть перстень шаманки.
Але повернемось до основної роботи. У Малинівському ліцеї Дмитро Ігорович, здебільшого, викладав географію. Також він навчав правознавству, природознавству та громадянській освіті. Паралельно з викладацькою діяльністю Дмитро заочно навчався у ХНУім. В. Н. Каразіна за напрямком «Географія».
- Так сталося, що у Малинівці я залишився зовсім один, найближча моя родичка – сестра виїхала закордон. Але доля подарувала мені чудових друзів та наставників. Я пишаюся своєю дружбою з Романом Кримсалюком, який добровольцем пішов на фронт і на жаль, загинув на полі бою…
- Моя робота приносить мені неабияке задоволення. Особливо, коли ми з дітьми на практиці опановуємо все те, що проходили на уроці. Завдяки гуртку «Географічне краєзнавство» ми з юними дослідниками складали маршрути та долали пішки тисячі кілометрів разом. Ми крок за кроком вивчали природу нашої місцевості, під час привалу готували чаї з шипшини, терену, липи, варили польову кашу. А ще, ми з дітьми проходили так званий, «Курс виживання»! Наприклад, тренувалися запалювати багаття у вологу погоду, маючи всього 2 сірника. Ми вчилися орієнтуватися на місцевості у будь-яких умовах. На класних уроках я завжди намагаюся викладати матеріали, щоб діти могли ці знання застосувати на практиці, на кшталт складання плану місцевості.
Я дуже пишаюся своїми учнями. До пандемії, та повномасштабного вторгнення рф учні нашого ліцею були постійними учасниками та переможцями не тільки місцевого, а й обласного рівнів МАН (Мала Академія Наук). Так, у 2016, 2018, 2019 році мої вихованці стали переможцями у секції «гідрологія», «ландшафтознавство». Також ми постійно беремо участь у обласних геологічних олімпіадах.
Я вірю, що ми ще зустрінемось з учнями у нашому затишному ліцеї, і обов’язково подолаємо багато маршрутів нашими рідними стежками під мирним небом!
А ще, я дуже люблю складати пісні, навіть випустив альбом ліричних пісень. На жаль, зараз часу на творчість зовсім не вистачає. Адже онлайн викладання забирає увесь мій вільний час.
P.s. ліричний альбом Дмитра Репринцева за посиланням
https://on.soundcloud.com/SC4ZezMTpzqSUHyH8
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
